Історія кафедри
Кафедра офтальмології створена восени 1919 року. Її навчальною базою стало очне відділення губернської лікарні м. Катеринослава. Завідувачем кафедри був призначений головний лікар очного відділення лікарні А.І.Кулебякін.
Після закінчення медичного факультету А.І.Кулебякін впродовж 5 років спеціалізувався в очній клініці в Казані, яку очолював д.м.н., проф. В.В.Чирковський. З 1919 по 1922 рік А.І.Кулебякін працював у Катеринославі завідувачем кафедри очних хвороб.
Він займався організацією та обладнанням клінічної бази, був кваліфікованим клініцистом та офтальмохірургом. З 1922 по 1931 рік працював на кафедрі асистентом.
У 1919 році стаціонар клініки мав 40 ліжок і розташовувався на третьому поверсі головного корпусу; амбулаторія знаходилась на першому поверсі. У 1923 році клініка була переведена до окремого корпусу, що знаходився в глибині двору лікарні, а в 30-ті роки – до двоповерхового корпусу, після чого кількість ліжок збільшилася до 70-80, а в 1955 році – до 90 ліжок.
У 1922 році завідувачем кафедри був обраний доктор медичних наук, професор Ілля Ісаєвич Казас (1874 - 1948).
Після закінчення в Санкт-Петербурзі Військово-медичної академії він був армійським лікарем, а з 1910 р. працював асистентом в очній клініці Л.Г.Белярмінова. У 1912 р. І.І.Казас захистив докторську дисертацію „До патології метилалкогольного амаврозу”. З 1919 по 1922 р. працював асистентом в Одеській очній клініці, яку очолював професор В.П.Філатов.
І.І.Казас опублікував 95 наукових робіт з актуальних питань офтальмології; 25 з них присвячені проблемі сифілісу ока. Великою популярністю користувалися його підручники «Основы терапии глазных болезней» та «50 примеров назначения очков». Лекції І.І.Казаса відзначалися змістовністю, були цікавими та захоплюючими.
Під керівництвом І.І.Казаса проводили педагогічну та наукову діяльність С.М.Хордас, С.С.Коварська, А.Г.Кроль, С.І.Сорокіна, А.Я.Канторович, А.Н.Берман, Р.Р.Варшавська, Д.З.Каплун та інші; виконані та захищені одна докторська та 10 кандидатських дисертацій.
Наукова робота клініки була присвячена питанням трахоми, сифілісу, травматизму очей. Професор І.І.Казас розробив метод склероіридектомії, який застосовувався при лікуванні хворих на глаукому. Пацієнтів із катарактою оперували екстракапсулярно. Очна клініка поповнила своє обладнання, на кафедрі була заснована велика бібліотека.
Основні праці: И.И.Казас (Брест-Литовск) К вопросу о коломбах глаз. – М.: Т-во скоропеч. А.А. Левенсон, 1906. - 14 с.; Казасъ И.И. Къ патологии метилъ-алкогольнаго амавроза. Экспериментальное изследованіе. – С.-Петербургъ: Типографія И.В. Леонтьева, 1912; Казас И.И. «50 примеров назначения очков»; Казас И.И. Основы терапии глазных болезней: прак. руководство для студентов и врачей. – Л.: Изд-во «Практическая медицина», 1925; Казас И.И. Токсикозы беременности и глаз. В кн.: Основы терапии глазных болезней. - М., 1929; с. 470–479.
І.І.Казас очолював клініку до 1948 року з перервою в роки Великої Вітчизняної війни. З 1941 по 1944 рік, під час евакуації, працював у Казанському науково-дослідному офтальмологічному інституті в м. Алма-Ата. Помер І.І.Казас у 1948 році.
Очна клініка у довоєнні (1934-1941) та післявоєнні (до 1954) роки була також базою інституту і курсів удосконалення лікарів.
На фото - праця І.І. Казаса з надписом автора
Впродовж 1948-1949 років обов’язки завідувача кафедри виконував учень І.І.Казаса доктор медичних наук Аркадій Григорович Кроль (1901-1980).
В 1925 р. закінчив Катеринославську медичну академію. Після служби в Червоній армії, з 1927 по 1941 р. працював ординатором, асистентом і доцентом очної клініки Дніпропетровського медичного інституту.
В 1936 р. захистив кандидатську дисертацію «Патологія та терапія Гетчинсонівського кератиту», а в 1941 р. – докторську дисертацію «Лікування та відділені результати проривних поранень ока».
Після закінчення війни обіймав посаду професора кафедри очних хвороб Дніпропетровського медичного інституту, а протягом 1948-49 навчального року – завідувача кафедри. В 1949 р. переїхав до Курська, де очолював кафедру очних хвороб медичного інституту з 1949 по 1970 р.
Є автором більше 80 наукових праць, в т.ч. 4 монографій: «Паренхиматозний кератит» (1954); «Трахома та боротьба з нею»; «Виробничий травматизм очей у працівників сільського господарства» (1959); «Основи загальної терапії захворювань очей» в співавторстві з І.Ф.Коппом (1963).
Автор розділу «Сифілітичні захворювання судинної оболонки» в багатотомному керівництві з очних хвороб 1960 р. та розділу «Ушкодження органу зору» у виданні 1962 р.
З листопада 1949 р. кафедру очних хвороб Дніпропетровського медичного інституту очолював доктор медичних наук, професор Арон Ізраїлевич Дашевський (1904-1999), представник Харківської офтальмологічної школи.
В роки Великої Вітчизняної війни був начальником очного відділення евакогоспіталю, консультантом-офтальмологом Південного фронту, головним офтальмологом санітарного управління 3-го Українського фронту.
У 1927 р. закінчив Харківський медичний інститут і став аспірантом Харківської очної клініки під керівництвом проф. А.Я.Самойлова. Після закінчення аспірантури до 1941 р. працював в Українському інституті очних хвороб ім. Гіршмана. У 1936 р. за роботу щодо локалізації розривів при відшаруваннях сітківки йому було присвоєно ступінь кандидата медичних наук. У 1940 р. захистив докторську дисертацію «Рання діагностика глаукоми». З 1941 по 1944 р. працював у військових госпіталях, був провідним офтальмохірургом.
З 1944 по 1949 р. – завідувач кафедри очних хвороб Куйбишевського медичного інституту. З 1949 до 1979 р. завідував кафедрою очних хвороб Дніпропетровського медичного інституту, а з 1979 по 1981 р. був консультантом кафедри. Під його керівництвом проводилися наукові дослідження з питань рефракції ока та глаукоми, вивчалися основні питання теорії тонографії, динаміки створення та відтоку внутрішньоочної рідини у здоровому та хворому на глаукому оці.
У перші повоєнні роки кафедра зазнавала значних труднощів у зв’язку з розоренням її під час окупації: не вистачало спеціального обладнання, твердого та м’якого інвентарю для палат, навчальних кімнат. Після ремонту, проведеного у 1954 р., обладнання було значно поповнено. Вдруге капітальний ремонт зроблено у 1958 р. – ліквідовані великі палати, обладнані 4-місцеві палати, одержана нова апаратура – щілинні лампи, проекційні периметри, ручні офтальмоскопи, поляроїдні диплоскопи та інше.
Починаючи з 1950 року, лікарі-окулісти міста систематично підвищують кваліфікацію на двотижневих курсах (щорічно по 20-25 лікарів), а окулісти області – на робочих місцях (термін навчання – від 1 до 3-6 місяців). Багато хто пройшов спеціальну хірургічну підготовку у клініці, підготовлені очні хірурги для стаціонарів Дніпропетровська, Павлограда, Марганцю, Кривого Рогу, Дніпродзержинська. З 1950 року на кафедрі працює науковий студентський гурток, в якому формуються нові молоді офтальмологи; багато з них стали досвідченими спеціалістами.
У 1962/63 навчальному році відкрита додаткова база кафедри у міській лікарні №24 на 60 ліжок.
Створення двох баз, обласної та міської, дозволило набагато покращити навчальний процес. На базах використовуються усі сучасні методи діагностики та лікування, у тому числі і ті, що розроблені на кафедрі.
Починаючи з 1949 р., у клініці працювали Д.З.Каплун, Р.Б.Білоусова, Євдокія Іванівна Максецька, Олена Іванівна Кузіна, Дмитро Федорович Іванов, С.П.Шмуль, Л.Д.Фастовець, Борис Васильович Матвєєв, Антоніна Миколаївна Клебанська, Л.К.Дудникова. У 1952-1958 роках кадри офтальмологів готувалися через субординатуру (6-й курс лікувального факультету) – щорічно 8-10 фахівців.
У 1961 р. на кафедрі здійснена перебудова ведення практичних занять, студентам надана можливість самостійної роботи – вони могли обстежувати хворих за темою заняття і працювати самостійно, а викладач лише контролював їх роботу. На 1965 рік колектив кафедри складався цілком з її вихованців, які навчалися у науковому студентському гуртку та проходили клінічну ординатуру при кафедрі.
З 1949 р. А.І.Дашевський – голова правління Дніпропетровського обласного наукового товариства офтальмологів, член редакційної ради „Офтальмологічного журналу”, позаштатний обласний окуліст. Наказом Президії Верховної Ради від 7 січня 1965 р. за видатні заслуги і підготовку медичних кадрів А.І.Дашевському присвоєно почесне звання заслуженого діяча науки УРСР. Дослідження вченого присвячені основним питанням теорії тонографії, динаміки створення і відтоку внутрішньо очної вологи у здоровому та хворому на глаукому оці. В офтальмологічній практиці застосовують запропоновану ним діагностичну темнову кампіметрічну пробу, метод ангіоскотометрії, а також апланаційний реактотонометр. За допомогою цього реактотонометра була вперше розроблена апланаційна тонографія ока, яка дозволила задовго до появи сучасної тонографії вивчати відтік вологи та гідродинаміки ока в нормі та при патологічних змінах.Ним запропонований ряд проб для ранньої діагностики глаукоми, зроблений ряд важливих рекомендацій щодо диспансеризації хворих на глаукому, створена гіпотеза розвитку короткозорості, запропоновані методи лікування спазмів акомодації у школярів, які широко застосовуються в лікарській практиці.
У галузі фізіологічної оптики А.І.Дашевський створив фотоофтальмометричний метод – перший вітчизняний метод дослідження оптичної системи ока. У 1959 р. за книгу „Нові методи вивчення оптичної системи ока та розвитку його рефракції” вченому була присуджена премія ім. академіка М.І.Авербаха.
А.І.Дашевський – автор приладів, які застосовуються у наукових та лікувальних закладах (локалізатор внутрішньоочних осколків та розривів сітківки, хромоконтрастні таблиці, адаптометр, фотоофтальмометр, окулометр та ін.).
А.І. Дашевським опубліковано понад 200 наукових праць, він – автор глав з рефракції ока і зорового втомлення у вітчизняному багатотомному посібнику з очних хвороб. Під його керівництвом захищено 7 докторських та 35 кандидатських дисертацій.
Основні праці: Дашевский А.И. Диагностика и лечение астенопии // Вестн. офтальмол. – 1940. - №2. – С.156-161; Дашевский А.И. Новые пути изучения внутригалзного давления // Вестн. офтальм. – 1946. - №5. – С.18-27; Дашевский А.И. Новые методы изучения оптической системы глаза и развития его рефракции. - К.,1956; Дашевський А.І. Посібник до практичних занять з курсу очних хвороб. Посіб. для студ. мед. інституту. - К., 1959. - 195с.; Дашевский А. И. Развитие рефракции глаза и ее классификация // Руководство по глаз. болезням. T. 1.; М.: Медгиз, 1962; Дашевский А.И. Близорукость. – Л.: Медгиз, 1962; Дашевський А.І., Кузіна О.І., Шмуль С.П. Практичні заняття з очних хвороб. – К.: Вища школа, 1971. – 208 с.; Дашевский А.И. Спазмы аккомодации // Офтальмол. журн. – 1973. - №4. – С.292-299; Дашевский А.И. Ложная близорукость. – М.: «Медицина», 1973.
У 1979 р. кафедру переведено до нового корпусу, де розмістилася кафедра та два очних відділення (одне для дорослих на 60 ліжок та одне для дітей на 40 ліжок), а також поліклінічне відділення, в складі якого була і лабораторія контактних лінз. У такому центрі створені гарні умови для навчання студентів усіх факультетів.
На кафедрі проводилася велика наукова та навчально-методична робота: складено методичні розробки лекцій та практичних занять, питання для тестового контролю знань студентів, проводився письмовий іспит. Співробітники неодноразово приймали участь в науково-методичних конференціях. У 1971 році видавництво „Вища школа” (м. Київ) видало посібник „Практичні заняття з очних хвороб”, рекомендований для студентів медичних вузів (за редакцією А.І.Дашевського). З 1966 року в різні часи на кафедрі працювали: по 1979 рік – завідувач кафедри А.І.Дашевський, професор Олена Іванівна Кузіна, доцент Дмитро Федорович Іванов, асистенти Борис Васильович Матвєєв, Антоніна Миколаївна Клебанська, Л.К.Дудникова, Євдокія Іванівна Максецька, Алла Олексіївна Ватченко,Тамара Олексіївна Комлєва, Л.В.Можарова, Ангеліна Федорівна Недєлька, Дмитро Іванович Катічев, Людмила Михайлівна Одінцова, Леонід Трохимович Парамій.
Доктор медичних наук, професор Кузіна Олена Іванівна (1921-2002) в 1945 р. закінчила лікувальний факультет Куйбишевського медичного інституту. В 1949 році за конкурсом була обрана на посаду асистента кафедри очних хвороб Дніпропетровського медінституту. В 1952 р. під керівництвом проф. А.І.Дашевського захистила кандидатську дисертацію на тему «Теоретичне і експериментальне дослідження аплантаційних тонометрів», а в 1966 р. – докторську «Прогресуюча короткозорість». З 1953 працювала на посаді доцента кафедри очних хвороб ДМІ, а з 1978 р. – на посаді професора.
Основний науковий напрямок її діяльності – рефракція ока. О.І.Кузіна є автором 128 наукових праць, зокрема – декількох монографій, присвячених питанням патогенезу та лікування глаукоми, рефракції ока, в тому числі прогресуючій короткозорості. Займалася розробленням та впровадженням в практику системи масової профілактики короткозорості у школярів. Постійно приймала активну участь в наукових та науково-практичних конференціях, засіданнях Дніпропетровського обласного товариства окулістів, регулярно виступаючи з доповідями з актуальних питань офтальмології.
Клінічний обход проф. Кузіної О.І.
Олена Іванівна була вискокваліфікованим лікарем, уважним та чуйним в ставленні до пацієнтів, взірцем для колег і учнів: під час роботи на кафедрі проводила консультації хворих на базі клініки та в лікарнях м. Дніпропетровська і області; до останніх днів життя надавала консультативну допомогу офтальмологам Дніпропетровська, слідкувала за новинами вітчизняної та зарубіжної офтальмології, впроваджувала в роботу служби нові методи діагностики і лікування.
Як талановитий педагог, О.І.Кузіна приділяла значну увагу організації навчального процесу, підготовці молодих кадрів; вона виростила велику плеяду окулістів, що працюють як в Україні, так і за її межами. Її лекції та практичні заняття завжди користувалися популярністю серед студентів, інтернів, практичних лікарів.
За видатні заслуги Олена Іванівна була нагороджена орденом Трудового Червоного Прапора, медалями «За доблесну працю» та «Ветеран праці», значком «Відмінник охорони здоров’я».
80-річний ювілей О.І. Кузіної - в оточенні учнів
З 1979 року, після виходу на пенсію А.І.Дашевського, кафедру очолила його учениця Алла Олексіївна Ватченко (1940-2015).
У 1963 р. з відзнакою закінчила лікувальний факультет Дніпропетровського медичного інституту, була лікарем очного відділення обласної лікарні ім. І.І.Мечнікова. З 1967 р. працювала асистентом, а з 1973 р. – доцентом кафедри очних хвороб ДМІ. У 1969 р. захистила кандидатську дисертацію «Анатомо-оптичні параметри ока та їх значення для очної хірургії», а в 1980 р. – докторську «Передспазми акомодації в патогенезі набутої міопії та нові форми її профілактики і лікування». В 1982 р. отримала вчене звання професора. Впродовж 28 років, з 1979 по 2007 р., завідувала кафедрою офтальмології ДМА; з 2007 по 2015 р. була професором кафедри.
Основний напрямок наукової діяльності Алли Олексіївни – проблеми рефракції. Під її керівництвом робота кафедри була тісно пов’язана з розробкою наукових проблем і впровадженням у практичну офтальмологію нових досягнень вітчизняної та зарубіжної науки: проводилися наукові дослідження з питань патогенезу клініки та лікування короткозорості у дітей і підлітків; вперше в офтальмологічну практику України була впроваджена нова організаційна система масової профілактики короткозорості у школярів.
А.О.Ватченко – автор близько 300 наукових праць, у тому числі монографії «Спазм акомодації та короткозорість» (1977), патентів України на винаходи, методичних розробок для практичних лікарів, співавтор декількох навчальних посібників для студентів та лікарів-інтернів.
Під її керівництвом були захищені 9 кандидатських дисертацій, підготовлено 6 магістрів та більше 50 клінічних ординаторів.
Завдяки організаторським зусиллям Алли Олексіївни у 1979 р. кафедру було переведено до новозбудованого корпусу. За її ініціативою та за сприяння обласного відділу охорони здоров’я в 1984 р. на базі клініки відкрито кабінет контактної корекції зору; в 1987 р. організоване перше в Україні відділення мікрохірургії ока, а в 1996 р. – спеціалізоване відділення увеїтів та судинної патології ока.
Як керівникові кафедри, їй вдалося зібрати тісний колектив однодумців: під її керівництвом на кафедрі в різні роки працювали професор Олена Іванівна Кузіна, доценти та асистенти Дмитро Федорович Іванов, Борис Васильович Матвєєв, Леонід Трохимович Парамій, Л.В.Можарова, Антоніна Миколаївна Клебанська, Євдокія Іванівна Максецька, Тамара Олексіївна Комлєва, Ангеліна Федорівна Недєлька, Дмитро Іванович Катічев, Людмила Михайлівна Одінцова та інші.
Комлєва Тамара Олексіївна (1935-2011) після закінчення ДМІ багато років працювала на посаді асистента, а потім доцента кафедри. Виконувала обов'язки завуча кафедри. Її зусиллями було проведену велику роботу з упорядкування методичних матеріалів кафедри, переведення їх на українську мову, створення бази тестових завдань.
Значну увагу Тамара Олексіївна приділяла підготовці молодих викладачів, щотижня проводила відкриті заняття та лекції для аспірантів, магістрантів, клінічних ординаторів.
Засідання Дніпропетровського обласного товариства офтальмологів, 1982 рік.
Т.О.Комлєва - друга зліва в першому ряду
Засідання студентського наукового гуртка проводить доцент Одінцова Людмила Михайлівна (80-і роки)
Катічев Дмитро Іванович (1934-2015), керівник студентського наукового гуртка в 80-90-і роки, виховав ціле покоління лікарів-офтальмологів.
Приймав активну участь в науковій роботі кафедри, зокрема, досліджував можливість застосування терапевтичних лазерів при запальних захорюваннях ока.
Маючи хист до техніки, Д.І.Катічев постійно проводив удосконалення обладнання, що застосовується в офтальмології, та був автором значної кількості авторських свідоцтв на винаходи та раціоналізаторські пропозиції.
До останніх років життя Дмитро Іванович працював в офтальмологічній клініці, передаючи свій досвід молодим лікарям.
Проф. А.О. Ватченко з асистентами Т.Д. Циковою та М.М. Тимофєєвим (80-і роки)
Асистент Сакович Василь Микитович проводить наукові дослідження (кінець 80-х)
Велику увагу А.О.Ватченко приділяла підготовці та підвищенню кваліфікації спеціалістів, зокрема організації засідань наукового товариства офтальмологів, навчанню лікарів на робочих місцях, проведенню науково-практичних конференцій в Дніпропетровську та містах області, залученню практичних лікарів до наукової співпраці.
Висококваліфікований фахівець, Алла Олексіївна щорічно проводила більше тисячі консультацій; до останніх днів свого життя надавала консультативну допомогу лікарям області, проводила огляди тяжкохворих на базі кафедри та за її межами. Завдяки професіоналізму, етиці та уважному ставленню до хворих, користувалася заслуженою повагою серед колег і пацієнтів, завжди була зразком лікаря для своїх учнів.
Багато років очолювала Дніпропетровське обласне товариство офтальмологів, була членом правління Української асоціації офтальмологів, редакційної ради Всеукраїнського спеціалізованого видання «Офтальмологічний журнал», Вченої ради ДМА. За видатні заслуги нагороджена медалями «За доблесну працю» (1970 р.), «За трудову доблесть» (1976 р.), «Ветеран праці», почесними грамотами МОЗ України (2000; 2005 р.р.)
проф. А.О. Ватченко на обході (2000-і роки)
В 1990-2000 роки на кафедрі працювали: професор Алла Олексіївна Ватченко, доценти Тамара Олексіївна Комлєва, Людмила Михайлівна Одінцова, Микола Миколайович Тимофєєв, Василь Микитович Сакович, асистенти Дмитро Іванович Катічев, Тамара Дмитрівна Цикова, Ольга Валентинівна Дідик, Мілана Валеріївна Дунаєва, Наталія Георгіївна Клопоцька, Юлія Валентинівна Гетман, Наталія Іванівна Домашенко, старший лаборант Лариса Андріївна Сподіна.
1999 рік. Зліва направо: Комлєва Т.О., Клопоцька Н.Г., Дідик О.В., Одінцова Л.М., Катічев Д.І., Ватченко А.О., Тимофєєв М.М., Дунаєва М.В.
к.м.н., асистент Цикова Тамара Дмитрівна з лікарями-інтернами (2006 рік)
к.м.н., доцент Тимофєєв Микола Миколайович проводить заняття з гуртківцями
К.м.н., доцент Одінцова Людмила Михайлівна в 1960 році з відзнакою закінчила Дніпропетровський медичний інститут. Після проходження спеціалізації з офтальмології працювала лікарем-окулістом, молодшим та старшим науковим співробітником Дніпропетровського інституту лікарської експертизи працездатності інвалідів. В 1969 р. захистила кандидатську дисертацію на тему «Клінічні критерії лікарсько-трудової експертизи при глаукомі». В 1979 р. за конкурсом була обрана на посаду асистента кафедри очних хвороб Дніпропетровського медичного інституту, з 1985 по 2003 р. – доцент кафедри. З 2003 р. по 2020 р. працювала консультантом в поліклініці ДМА.
Є автором більше 150 наукових праць, співавтор монографії «Загальні принципи оптимізації навчання та алгоритми виконання практичних навичок у загальнолікарській практиці». Основні напрямки наукової діяльності – рефракція ока, лікарсько-трудова експертиза при захворюваннях очей, застосування фітотерапії в офтальмології. Регулярно виступає з доповідями на наукових, науково-практичних конференціях, засіданнях обласного товариства офтальмологів України.
Людмила Михайлівна – лікар вищої кваліфікаційної категорії, фахівець високого рівня. Постійно надає консультативну допомогу лікарям міста та області, завдяки своїм високим професійним та людським якостям користується заслуженою повагою серед колег і пацієнтів. Велику увагу приділяла наданню медичної допомоги ветеранам ДМА, регулярно проводила виїзні консультації для осіб похилого віку.
Під час роботи на кафедрі приділяла значну увагу організації та проведенню навчального процесу, займалася видавничою діяльністю, приймала активну участь у створенні навчально-методичної бази, забезпеченні кафедри наочними посібниками. Багато років була керівником студентського наукового гуртка, приймала безпосередню участь в організації та проведенні наукових і науково-практичних конференцій, виховала не одне покоління офтальмологів. Тривалий час відповідала за підвищення кваліфікації практичних лікарів.
Приймала активну участь в суспільному житті: більше 30 років очолює жіночу раду ДДМУ, була членом президіуму жіночої ради Жовтневого району м. Дніпропетровська, приймає участь в роботі Ради ветеранів ДМА, більше 30 років була секретарем Товариства офтальмологів Дніпропетровської області. За заслуги в роботі нагороджена медаллю «Ветеран праці», медаллю «До 100-річчя з дня народження В.І.Леніна», значками «Відмінник охорони здоров’я», «Відмінник вищої школи».
кафедра у 2006 році
В 2006-2019 роках кафедру офтальмології було об’єднано з кафедрою неврології.
З моменту об'єднання по 2014 р. кафедру очолював заслужений лікар України, доктор медичних наук, професор Школьник Валерій Маркович.
В цей час базою кафедри стали Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня та Дніпропетровська міська клінічна лікарня №8.
Розпочалася підготовка іноземних клінічних ординаторів, аспірантів з числа іноземних громадян. Викладачі кафедри почали проводити заняття з англомовними студентами. Кафедра перейшла на навчання за кредитно-модульною системою.
Під керівництвом завуча кафедри доц. Тимофєєва Миколи Миколайовича було оновлено методичні рекомендації, які було приведено у відповідність з новою навчальною програмою, створена велика база тестів для контролю знань студентів.
В 2006 році колективом кафедри було видано посібник «Офтальмологія» для студентів IV курсу, лікарів-інтернів за фахом «Сімейна медицина» та сімейних лікарів, оновлене перевидання якого відбулося в 2011 році, а в 2013 та 2015 роках виконано його переклад для іноземних студентів, які навчаються російською та англійською мовами.
Наукова робота кафедри в цей час проводилася під керівництвом Саковича Василя Микитовича, який в 2006 році захистив дисертацію доктора медичних наук «Клініко-імунобіохімічні особливості перебігу герпетичних кератитів, їх лікування та профілактика ускладнень» та в 2012 році отримав вчене звання професора. Під його керівництвом виконали та успішно захистили дисертаційні роботи на здобуття наукового ступеню кандидата медичних наук здобувачі Шерстюк Андрій Іванович, Нікітчина Тетяна Сергіївна та іноземні аспіранти Гієслі Шираз, Аль Кайялі Фаді Закарія, Аль Ахмад Абет Аль Рахім Абдаллах Акрабаві; в магістратурі навчалися Тіхомірова В.В., Буяльська Г.О.
На фото: д.м.н. професор Сакович В.М. з аспірантом Нікітчиною Т.С. та магістрантом Тіхоміровою В.В.
За сприяння адміністрації ДЗ ДМА на кафедру було придбано 2 комп’ютери, мультимедійний проектор, які почали активно застососуватися в навчальному процесі.
Сакович Василь Микитович (1954 р.н.) - доктор медичних наук, професор кафедри. Випускник Дніпропетровського медичного інституту. В 1986 р. прийшов працювати до ДМІ асистентом кафедри очних хвороб. В 1991 р. захистив кандидатську дисертацію на тему "Застосування аплікаційних сорбентів в комплексному лікуванні бактеріальних кератитів", а в 2006 - докторську "Герпетичні кератити: етіологія, клініка, лікування".
Основні напрямки наукової діяльності - запальні захворювання рогівки та кон'юнктиви, кератопластика. Має більше 250 друкованих праць, автор 9 патентів на винаходи, співавтор декількох посібників для студентів та лікарів-інтернів. Приймає активну участь в засіданнях Товариства офтальмологів Дніпропетровської області, наукових та науково-практичних конференціях як в Україні, так і за її межами.
За останні п'ять років під керівництвом Саковича В.М. захищено 4 кандидатські дистертації та 6 магістерських робіт. Здійснює підготовку аспірантів, лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, в тому числі іноземних громадян.
Є кваліфікованим лікарем, має вищу лікарську категорію з фаху "Офтальмологія", регулярно здійснює консультації тяжкохворих на базі Дніпропетровської обласної клінічної офтальмологічної лікарні та Дніпропетровського міського офтальмологічного центру.
Велику увагу приділяє підготовці молодих кадрів. Багато років був керівником студентського наукового товариства, організовував проведення студентських наукових конференцій. На даний час здійснює керівництво клінічними ординаторами.
Приймає активну участь в суспільній роботі академії, Дніпропетровського обласного Фонду вчених; в 2019 та 2020 роках був головою ДЕК іноземних студентів, що навчаються англійською мовою.
Іноземні клінічні ординатори на обході проф. Саковича В.М.
Об'єднана кафедра в 2011 році
З 2014 по 2019 р. об'єднаною кафедрою неврології і офтальмології завідував доктор медичних наук Погорєлов Олексій Вікторович.
Керівництво офтальмологічною частиною здійснював д.м.н., проф. Сакович В.М. В ці роки продовжувалося оновлення матеріальної бази кафедри: кількість стаціонарних комп’ютерів збільшилася до 5, отримано 2 ноутбуки, другий мультимедійний проектор, нову щілинну лампу, набір стекол, електричний офтальмсокоп, лінзу для непрямої офтальмоскопії.
У КП «ДОКОЛ» в цей час відбувається модернізація матеріально-технічної бази: було закуплене та введене в дію сучасне обладнання – UBM, ангіоОСТ, фемтосекундний лазер, тощо; в клінічну практику впроваджені найсучасніші та найскладніші методи хірургічних втручань: наскрізна та пошарова кератопластика, в т.ч. у дітей, імплантація іридо-кришталикової діафрагми, торичних та мультифокальних ІОЛ, клапанних дренажів при глаукомі, інтрастромальних рогівкових кілець, методика кросслінкінгу, вітреоретинальна хірургія, інтравітреальне введення антиVEGF-засобів.
Спільно з клінічною базою кафедри, КЗ «Дніпропетровська обласна клінічна офтальмологічна лікарня», та її керівником к.м.н. Сердюком В.М. були створені сучасні умови для підготовки лікарів-інтернів, клінічних ординаторів, що відбилося в підвищенні популярності кафедри серед отримувачів післядипломної освіти – кількість іноземних клінічних ординаторів збільшилася до 15-17 осіб щорічно і стала найбільшою серед всіх кафедр медичної академії.
Збільшилася кількість публікацій в фахових виданнях, в тому числі тих, які індексуються наукометричними системами Scopus та Web of Science, які склали 40-60% всіх наукових праць кафедри. Співробітники почали приймати активну участь в міжнародних наукових конгресах та симпозіумах, в тому числі з доповідями.
На фото: к.м.н Дунаєва М.В. з доповідюю на трибуні конгресу Євроретина-2018, Відень
Наукові напрямки роботи кафедри в цей час – оптимізація методів лікування патології рогівки та оптимізація методів діагностики й лікування патології сітківки і зорового нерву при цукровому діабеті
Були зареєстровані профілі всіх співробітників кафедри на сайті Google Scholar та Бібліометрика української науки.
В ці роки на кафедру прийшли нові викладачі: к.м.н. Гарькава Наталія Анатоліївна, Аліфанов Ігор Сергійович, Алексєєва Олена Віталіївна, які активно включилися в робочий процес. Також на кафедрі в цей час працювали: д.м.н., професор Сакович Василь Микитович – відповідальний за клінічну ординатуру, к.м.н., доцент Клопоцька Наталія Георгіївна – завуч кафедри, к.м.н., доцент Тимофєєв Микола Миколайович – керівник СНТ кафедри, к.м.н. Дунаєва Мілана Валеріївна – відповідальна за інтернатуру, к.м.н. Гетман Юлія Валентинівна – відповідальна за лікувальну роботу, д.м.н., проф. Сердюк Валерій Миколайович – за зовнішнім сумісництвом.
В 2017 році було створено нову програму навчальної дисципліни «Офтальмологія» для підготовки магістрів медицини за спеціальностями 222 «Медицина» та 221 «Стоматологія», створені нові методичні рекомендації для вітчизняних та іноземних, - англомовних і російськомовних, - студентів.
В 2018 р. бібліотекою академії було придбано новий національний підручник «Ophthalmology» для англомовних студентів, співавтором якого є проф. Сакович В.М.
В 2019 р. колективом кафедри виданий електронний навчальний посібник «Основні методи обстеження та лікувальні маніпуляції при очній патології в роботі лікаря загальної практики» для лікарів заг. практики – сімейних лікарів та студ. мед. ВЗН III-IV рівня акредитації, затверджений Вченою Радою ДЗ «ДМА», до якого було створено 6 навчальних відеофільмів.
Активно розвивався сайт кафедри – майже всі навчальні матеріали почали розміщуватися в електронному вигляді у вільному доступі для всіх здобувачів освіти. Було впорядковано ведення документообігу кафедри відповідно до «Положення про кафедру ДЗ «ДМА» та вимог міжнародного стандарту управління якістю ISO 9001 : 2015.
Для підготовки докторів філософії (PhD) в 2018 році створені фрагмент «Офтальмологія» програми навчальної дисципліни «Медицина» та три програми вибіркових навчальних дисциплін.
В цей час в аспірантурі навчалися Семенко В.В., Іщенко В.А., Пилипенко Л.Ю. (науковий керівник – д.м.н., проф. Сердюк В.М.) та Дроздов В.О. (науковий керівник – д.м.н., проф. Сакович В.М.).
Кафедра неврології і офтальмології в 2017 році
2019 рік
У вересні 2019 року кафедра офтальмології відзначила сторіччя свого заснування.
Восени 2019 року, в ювілей заснування, офтальмологія була виділена зі складу кафедри неврології та офтальмології в окрему кафедру.
В 2019-2021 роках обов'язки завідувача кафедри виконувала кандидат медичних наук, доцент Клопоцька Наталія Георгіївна.
Кафедра щорічно проводила підготовку 17-18 іноземних клінічних ординаторів, більше 40 лікарів-інтернів за фахом «Офтальмологія», 8 аспірантів та пошукачів, студентів IV курсу медичних та стоматологічного факультету – вітчизняних, англомовних та російськомовних, лікарів-інтернів сімейної медицини. В січні 2020 року було відкрито цикли тематичного удосконалення для лікарів офтальмологів та дитячих офтальмологів.
Академією для кафедри було придбано 40 стільців, 2 анатомічні моделі ока для засвоєння студентами методики офтальмоскопії, модель сітківки ока, роутер для організації дистанційного навчання.
Внаслідок пандемії COVID-19 навчання тимчасово було переведене на дистанційну форму, для чого було збільшено обсяг навчальних матеріалів на сайті кафедри, підібрано близько 200 фотоілюстрацій за темами занять, складено 100 кейс-завдань для студентів медичних факультетів та 50 – для студентів-стоматологів, забезпечена можливість проведення занять через систему Moodle; створено власний YouTube канал кафедри, на якому розміщені відеофільми методик основних практичних навичок та відеолекції для студентів українською, англійською і російською мовами та для лікарів-інтернів.
В зв’язку зі збільшенням кількості англомовних студентів та клінічних ординаторів велика увага приділялася оволодінню співробітниками іноземною мовою – в 2020-21 році кількість викладачів, які мають міжнародні сертифікати з мовної підготовки, досягла 78%. Два викладача отримали сертифікат А2 з французької мови.
Спільно з кафедрою очних хвороб НМУ ім. О.О.Богомольця створено та подано до друку перший в Україні підручник «Офтальмологія» для студентів стоматологічного факультету.
Співробітники кафедри приймали активну участь в суспільному житті факультету, академії та області: проф. В.М. Сакович очолював Дніпропетровський обласний Фонд вчених, був головою ДЕК на 2 міжнародному факультеті; доц. Н.Г. Клопоцька виконувала обов’язки заступника відповідального секретаря приймальної комісії, неодноразово була членом журі Дніпропетровського відділення Малої Академії наук України; І.С. Аліфанов відповідав за сайт 2 міжнародного факультету, Н.А. Гарькава – член моніторингової комісії 2 міжнародного факультету.
Проф. В.М. Сердюк в 2019-20 роках виконував обов’язки керівника Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної державної адміністрації.
Незважаючи на карантинні обмеження, викладачі кафедри приймали активну участь в лікувальній роботі – проводили лікування хворих, консультативну роботу, приймали участь в консиліумах, виконували хірургічні втручання. Найбільш активно цей вид роботи виконували Сердюк В.М., Гетман Ю.В., Аліфанов І.С.
На фото: Сердюк В.М. виконує пересадку рогівки ока
В 2019-2021 роках заплановані дисертаційні роботи на здобуття наукового ступеня PhD Майденко К.М., Ісаєвим О.А. (науковий керівник – д.м.н., проф. Сердюк В.М.), Аліфановим І.С., Алексєєвою О.В. (науковий керівник – д.м.н., проф. Сакович В.М.).
У 2020-21 роках під керівництвом проф. Сердюка В.М. успішно захистили дисертації PhD Семенко В.В., Іщенко В.А. та Пилипенко Л.Ю.
27 травня 2021 року Вченою Радою Дніпровського державного медичного університету завідувачем кафедри офтальмології обраний за конкурсом доктор медичних наук, професор, заслужений лікар України Сердюк Валерій Миколайович (1965 р.н.)
В 1992 р. закінчив з відзнакою ДМІ, з 1992 по 1994 р. навчався в клінічній ординатурі, а з 1994 по 1995 – в магістратурі за спеціальністю «Очні хвороби» ДДМА.
В 1995-2004 р.р. - лікар-офтальмолог консультативної поліклініки лікарні ім. І.І. Мечникова, 2004-2008 р.р. – завідувач офтальмологічного відділення № 1 КЗ «ДОКОЛ». В 2008-2019 р.р. був директором КЗ «ДОКОЛ», з жовтня 2019 по грудень 2020 р. – керівником Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської ОДА.
З 2006 р. - головний позаштатний спеціаліст з а потім – експерт Департаменту охорони здоров’я ОДА за напрямом «Офтальмологія».
В 2007 р. захистив дисертацію к.м.н. «Ефективність медикаментозної корекції регенерації склери у пацієнтів з первинною відкритокутовою глаукомою», а в. 2016 р. – дисертацію д.м.н. «Клінічне та експериментальне обґрунтування нейропротекції в комплексному лікуванні хворих на первинну відкритокутову глаукому».
В ДЗ ДМА працює з 2008 р. на посаді асистента, потім – доцента (з 2016 року) і професора (з 2017 року) за сумісництвом.
Має вищу кваліфікаційну категорію за спеціальністю «Офтальмологія» та «Організація і управління охороною здоров’я».
Виконує всі види хірургічних втручань в офтальмології. Вперше в Україні вровадив в клінічну практику передню глибоку пошарову кератопластику з фемтосекундним лазерним супроводом; задню ендотеліальну кератопластику з фемтосекундним лазерним супроводом; кератопластику у дітей; факоемульсифікацію травматичної катаракти з підвивихом кришталика за допомогою фіксуючого пристрою; одночасну імплантацію внутрішньоочних лінз преміум класу з фемтосекундним супроводом на обидва ока.
Заслужений лікар України з 2009 р.; лауреат нагороди ім. Н.І.Пільман. Нагороджений Почесною грамотою Міністерства охорони здоров’я України (2015 рік); пам’ятною медаллю «За заслуги перед містом» (2015 рік); нагрудним знаком «Знак пошани» Міністерства оборони України (2017 рік).
