1. Кровопостачання органа зору. Судинні зв’язки з щелепно-зубною системою та порожниною черепа.

2. Іннервація органа зору. Шляхи іррадіації болю з щелепно-лицевої ділянки на очне яблуко та його придатки.

3. Клінічна анатомія очниці, її зв’язок з щелепно-зубною системою та порожниною черепа.

4. Гострота зору, її природа, нормальні значення. Методи дослідження гостроти зору, які можуть бути застосовані в практиці лікаря-стоматолога.

5. Орієнтовні методи дослідження периферійних меж поля зору та його центральних відділів. Сітка Амслера.

6. Поняття фізичної та клінічної рефракції ока. Види клінічної рефракції, їх прояви, можливі ускладнення, сучасні методи корекції.

7. Акомодація ока, її значення для зору. Розлади акомодації (астенопія, пресбіопія): причини виникнення, клінічні прояви, корекція. Попередження астенопій

8. Висока міопія: клінічні прояви, можливі ускладнення та їх профілактика. Значення вібрації у виникненні ускладнень у пацієнтів з міопією високого ступеню.

9. Зовнішній огляд ока: призначення, методика, нормальні властивості структур, які досліджуються цим методом.

10. Фокальне освітлення: призначення, методика, нормальні властивості структур, які досліджуються цим методом.

1) Лікар-ендодонт, 28 років, не може користуватися при роботі бінокулярною оптичною системою, оскільки в нього анізометропія (різна рефракція на двох очах): в правому оці еметропія, а в лівому – гіперметропія 3,5 діоптрії. Окулярна корекція такої анізометропії викликає у нього дискомфорт. Які ще способи корекції гіперметропії лівого ока він може обрати?

2) Лікар-стоматолог, 22 років, з дитинства має на міопію в 1,5 діоптрії. Раніше користувався окулярами для далі, але виконувати стоматологічні маніпуляції в них незручно. Які ще методи корекції короткозорості можна йому запропонувати?

3) Санітарка стоматологічного кабінету, проводячи прибирання, необережно вдарилася оком об кут столу. Відразу ж приклала холод, але через годину, відкривши око, помітила темну пляму перед оком викривлення контурів предметів. Як Ви можете дослідити центральне поле зору травмованого ока прямо в стоматологічному кабінеті? Опишіть методику, як Ви це будете робити? Яка називаються такі зміни в полі зору та про що вони можуть свідчити? Яка подальша тактика щодо постраждалої?

4) Під час стоматологічної маніпуляції пацієнт, 70 років, який страждає на артеріальну гіпертензію та цукровий діабет, втратив свідомість. Після опритомнення він скаржиться на те, що нічого не бачить зліва від себе. Як Ви можете перевірити в стоматологічному кабінеті периферійні поля зору пацієнта? Опишіть методику, як Ви це будете робити? Як називаються такі зміни поля зору та про що вони можуть свідчити? Яка подальша тактика лікаря-стоматолога?

5) У лікаря-стоматолога, 42 років, останнім часом спостерігається відчуття запорошеності в очах, сльозотеча, затуманювання зору на близькій відстані, незначне почервоніння обох очей. Скарги зазвичай з’являються наприкінці робочого дня. Раніше нічого подібного не було. Зір вдалину не змінився. Що у лікаря? Яка причина цього явища? Що можна йому порадити?

6) У лікаря-стоматолога, 30 років, останнім часом спостерігається відчуття запорошеності в очах, сльозотеча, затуманювання зору на близькій відстані, незначне почервоніння обох очей. Скарги зазвичай з’являються наприкінці робочого дня. Вдалину бачить добре. Який найбільш ймовірний діагноз? Яка причина цього явища? Що можна йому порадити?

7) Лікар-стоматолог, 45 років, який все життя страждає на міопію в 3,0 дптр та постійно користується контактними лінзами, помітила, що останнім часом їй стало важко розрізняти мілкі деталі при виконанні стоматологічних маніпуляцій. Зір вдалину не погіршився. Яка причина такого явища? Чи потрібно проводити його лікування? Що можна порадити лікареві?

8) Асистент лікаря-стоматолога скаржиться на те, що під час свердління зуба пацієнта йому щось потрапило в око. Яким методом Ви можете оглянути око? Опишіть методику, як Ви це будете робити?

9) Хвора, 60 років, яка страждає на гіпертонічну хворобу, після проведення місцевої анестезії перед маніпуляцією на лівих верхніх премолярах скаржиться на раптове значне зниження зору на лівому оці. Повідомляє, що не може розгледіти предмети навкруг себе. Інше око бачить нормально. Як Ви можете перевірити зір лівого ока пацієнтки в умовах стоматологічного кабінету? Яку патологію Ви можете у неї підозрювати? Надайте невідкладну допомогу. Яка подальша тактика лікаря-стоматолога?

10) У пацієнтки, яка страждає на короткозорість високого ступеню, під час сверління зуба з’явилися скарги на зниження зору в лівому оці, плівку перед оком, що наповзає у вигляді «фіранки». Об’єктивно зовні око не змінене. Який найбільш імовірний діагноз. Обґрунтуйте, що дозволяє Вам дійти такого висновку? Яка подальша тактика лікаря загальної практики?

Приклад відповіді:

Діагноз: слабка короткозорість обох очей (-1,0 Д)

1. Ячмінь: клініка, можливі ускладнення, особливості лікування на кожному етапі.

2. Гнійні запалення повік (абсцес, флегмона): основні клінічні прояви, невідкладна допомога. Роль одонтогенної інфекції у їх виникненні.

3. Синдром Маркуса-Гунна: механізм виникнення, клінічні прояви, можливі ускладнення. Тактика лікаря-стоматолога.

4. Бактеріальні кон’юнктивіти: етіологія, загальна симптоматика, можливі ускладнення, основні принципи лікування.

5. Клінічні особливості дифтерійного кон’юнктивіту, тактика лікаря-стоматолога. 

6. Диференційний діагноз між бактеріальним та аденовірусним кон’юнктивітом. Клінічні особливості вірусних кон’юнктивітів, значимі для лікаря-стоматолога.

7. Флегмона сльозового міхура: клінічні прояви, невідкладна допомога, лікувальна тактика.

8. Гострий дакріоаденіт: основні клінічні прояви, невідкладна допомога, тактика лікаря-стоматолога.

9. Можливі шляхи поширення одонтогенної інфекції на очницю; клінічні прояви і тактика стоматолога при кожному з них;

10. Гнійні запалення очниці (остеопериостит, флегмона): клінічні прояви захворювань, можливі ускладнення, невідкладна допомога, тактика стоматолога. 

1) На 3-й день після видалення верхнього третього правого моляра пацієнт звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на біль в ділянці верхньої щелепи з іррадіацією в скроню і око, що підсилюється при ковтанні, також на підвищення температури тіла до 38 С. Об’єктивно: спостерігається набряк м’яких тканин привушної, скроневої ділянок, правої щоки, асиметрія обличчя. Відкривання рота обмежене. Слизова оболонка в ділянці правих верхніх молярів гіперемійована, набрякла; при пальпації по перехідній складці в ділянці бугра верхньої щелепи визначається болючий інфільтрат. На правому оці повіки набряклі, гіперемійовані; спостерігається почервоніння очного яблука, хемоз (виражений набряк) кон’юнктиви, екзофтальм. Рухи очного яблука відсутні. Поставте розгорнутий діагноз: основне захворювання, ускладнення. Який механізм розвитку цього ускладнення? Яка подальша тактика стоматолога?

2) Пацієнт, який тиждень тому записався на прийом до лікаря-стоматолога, скаржиться на виражений біль в ділянці верхньої щелепи з лівого боку, набряк м’яких тканин обличчя, підвищення температури тіла. З його слів, болі в зубі непокоїли вже тривалий час, але за допомогою не звертався, полоскав рот сольовим розчином. Останні два дні спостерігалося погіршання симптоматики: біль посилився до майже нестерпного, набрякла щока та повіки, почервоніло ліве око. Погіршання стану пацієнт пов’язував із застудою, оскільки одночасно з цим з’вилися виділення з лівої половини носа. Об’єктивно: зліва набряк м'яких тканин обличчя, найбільш виражений в скроневій ділянці, де відзначається болючість при пальпації, флюктуація. Відкривання рота обмежене. Перший верхній лівий моляр майже зруйнований, гіперемія та набряк слизової ясен, виражена болючість при перкусії поверхні верхньої щелепи в ділянці зуба. З відповідної половини носа мають місце виділення гнійного характеру. Повіки набряклі, гіперемійовані; спостерігається почервоніння очного яблука, хемоз (виражений набряк) кон’юнктиви, екзофтальм. Рухи очного яблука обмежені, болючі. Поставте розгорнутий діагноз: основне захворювання, ускладнення. Який механізм розвитку цього ускладнення? Яка подальша тактика стоматолога?

3) На 2-й день після видалення верхнього другого правого моляра пацієнтка звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на набряк шкіри відповідної половини обличчя, болючість при дотику, загальне нездужання. Об’єктивно: з правого боку пастозність м’яких тканин обличчя; за ходом лицевої та ангулярної вени болючі інфільтрати у вигляді тяжів, шкіра над ними гіперемійована. Набряк поширюється на внутрішню половину повік, кон’юнктиву. Праве око: сльозотеча, почервоніння та хемоз (виражений набряк) кон’юнктиви очного яблука. Ліве око спокійне, однак спостерігається двобічний помірний екзофтальм. Рухливість очей в боки в повному обсязі. В порожнині рота гіперемія та набряк слизової верхньої щелепи з правого боку, виражена болючість при перкусії поверхні верхньої щелепи. Яке ускладнення, найбільш імовірно, спостерігається у хворої? Вкажіть механізм його розвитку. Які додаткові методи обстеження Ви б призначили, щоб уточнити діагноз? Яке ще ускладнення може розвинутися найближчим часом за відсутності лікування? Ваша подальша тактика?

4) Під час огляду 5-річної дитини, яка лікується з приводу остеомієліту верхньої щелепи в ділянці верхніх лівих молярів, лікар-стоматолог звернув увагу на набряк  та почервоніння шкіри нижньої повіки лівого ока, локальне вип’ячування в цій ділянці. При пальпації відзначається флуктуація, дитина скаржиться на різку болючість при дотику, а також болючість при пальпації стінки орбіти, пручається оглядові. Положення очного яблука в орбіті правильне, але відмічається обмеження його рухливості донизу. Про яке ускладнення можна думати? Поясніть механізм його розвитку в даному випадку? Яка подальша тактика дитячого стоматолога?

5) Батьки 4-річної дитини звернулися до дитячого стоматолога зі скаргами на те, що їх дитина має вроджену патологію: опущення верхньої повіки правого ока, яке зникає при відкриванні рота. З їх слів, вони вже зверталися до офтальмолога, де їм порадили хірургічне лікування птозу. Батьки на оперативне втручання під загальним наркозом не погоджуються, хочуть з’ясувати, чи може стоматолог вилікувати цю патологію? Об’єктивно: у дитини опущення повіки правого ока, яка закриває ділянку зіниці, при опущенні нижньої щелепи повіка піднімається, відкриваючи зіницю. Очі не подразнені, положення їх в орбітах правильне. Встановіть діагноз. Який механізм цієї патології? Надайте рекомендації батькам дитини.

6) Пацієнтка, 65 років, яка перенесла інсульт, звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на те, що піж час жування, пиття у неї виникає сльозотеча з правого ока. Об’єктивно: відзначається асиметрія обличчя, справа носогубна складка згладжена. Слизова порожнини рота рожева, устя вивідних проток слізних залоз не змінені, слина рідка. Очні яблука практично не подразнені, рогівка прозора, передня камера, райдужка, зіниця не змінені. При закриванні очей повіки змикаються повністю. Який попередній діагноз? Поясніть механізм розвитку цієї патології. Яка подальша тактика стоматолога?

7) У пацієнта, який в понеділок вранці з’явився на протезування зубів, спостерігається нависання верхньої повіки лівого ока, більше виражене у зовнішньому відділі. В товщі повіки пальпується утворення м’якоеластичної консистенції, болюче на дотик. Очна щілина має S-подібний вигин, положення очного яблука правильне, але спостерігається обмеження його рухів догори-зовні. Зі слів хворого, захворювання виникло в суботу на тлі субфебрильної температури. За медичною допомогою він не звертався з причини вихідних. Якій найбільш ймовірний діагноз? Надайте невідкладну допомогу. Яка подальша тактика лікаря-стоматолога?

8) Пацієнтка, яка лікується з приводу парадонтозу, повідомила лікаря, що протягом останнього місяця її турбує виражений свербіж в обох очах, пінисті виділення в куточках очних щілин. Пацієнтка цікавиться, чи може це бути ускладненням її стоматологічної патології або проведеного лікування? Об’єктивно: краї повік обох очей потовщені, гіперемовані, спостерігається зменшення кількості вій. Очні яблука не подразнені, рогівка, передня камера, райдужка, зіниці не змінені. Встановіть діагноз. Дайте відповіді на запитання хворої. Які рекомендації Ви їй надасте?

9) В суботу ввечері до Вас звернулася сусідка з дитиною 3 років, в якої спостерігається почервоніння і набряк біля внутрішнього кута очної щілини. Просить Вас, як медичного працівника, надати пораду, оскільки поліклініка у вихідні дні не працює. Об’єктивно: у дитини, дещо нижче від внутрішньої спайки повік, спостерігається вип’ячування, шкіра над яким гіперемована, набрякла, гаряча на дотик. При спробі пальпації дитина плаче, намагається відвернутися. Зі слів матері, захворювання виникло на тлі загального нездужання, підвищення температури тіла. Встановіть попередній діагноз. Надайте невідкладну допомогу. Що Ви порадите батькам дитини?

10) У хворого, який напередодні поступив у відділення щелепно-лицевої хірургії на планове оперативне втручання, відмічається почервоніння обох очей, відчуття різі, запорошеності. Об’єктивно: кон’юнктива повік і очного яблука яскраво-червоного кольору, в склепіннях виявляються дрібні фолікули, в слизовій очного яблука поодинокі петехіальні крововиливи. Виділень з кон’юнктивальної порожнини немає. Рогівка прозора, передня камера, райдужка, зіниця не змінені. Зі слів хворого, зір у нього не постраждав. Встановіть діагноз. Яка етіологія цього захворювання? Чи потрібно відміняти оперативне втручання? Обґрунтуйте свою думку: чому так або ні? Що Ви порекомендуєте цьому хворому?

Приклад відповіді: 

Діагноз: неспецифічний бактеріальний кон'юнктивіт обох очей.

Тактика: урегнтно направити до офтальмолога, 

або Тактика: направити до сімейного лікаря

або Тактика: рекомендувати консультацію невролога в плановому порядку

1. Анатомо-топографічні особливості та функції рогівки.

2. Анатомо-топографічні особливості та функції склери.

3. Загальна семіотика захворювань рогівки (види ін’єкції ока та васкуляризації рогівки, види свіжих та старих помутнінь рогівки, їх диференційна діагностика)

4. Основні симптоми кератитів, їх можливі ускладнення, наслідки, лікувальна тактика.

5. Повзуча виразка рогівки: етіологія, ознаки, ускладнення, невідкладна допомога, наслідки.

6. Особливості герпетичних кератитів, принципи лікування, профілактика рецидивів.

7. Загальні симптоми запалень склери. Невідкладна допомога, лікувальна тактика.

8. Синдром Россолімо-Мелькерсона-Розенталя: клінічна картина, стоматологічні та очні прояви, діагностика, лікування

9. Синдром Сьегрена: етіопатогенез, клінічні прояви, лікувальна тактика

10. Синдром Стівенса-Джонсона: причини виникнення, очні та стоматологічні прояви, лікувальна тактика

1) У пацієнта, що прийшов на плановий прийом в стоматологічну клініку, відзначається сльозотеча, світлобоязнь, блефароспазм на лівому оці. Зі слів хворого, вчора він був на дачі та, працюючи в садку, наткнувся цим оком на стеблику трави. Промив око водою. Ввечері з’явилася спочатку різь, а потім біль в оці, знизився зір. До окуліста поки що не звертався, оскільки на 10 годину був записаний до стоматолога. Об’єктивно: на лівому оці виражена ін’єкція (почервоніння), на рогівці помутніння сірого кольору, з нечіткими межами. В центрі помутніння знаходиться виразка, один край якої підритий, а інший пологий. В передній камері смужка гною. Зіниця вузька, на світло реагує мляво. Око болюче при пальпації. Поставте діагноз. Яка невідкладна допомога має бути надана? Чи є необхідність відстрочити лікування зуба у хворого? Обґрунтуйте свою точку зору: чому є або немає? Куди треба звертатися пацієнту: до окуліста поліклініки чи в очний стаціонар?

2) У пацієнтки, що прийшла на плановий прийом в стоматологічну клініку, відзначається сльозотеча, світлобоязнь, блефароспазм на правому оці. Зі її слів, вчора це око випадково травмувала нігтем її 10-місячний онук. Хвора закапала на ніч штучні сльози. Вночі з’явився біль в оці, однак вранці пацієнтка до окуліста не звертався, оскільки на 11 годину була записана до стоматолога. Об’єктивно: на правому оці виражена ін’єкція (почервоніння), в центральній ділянці рогівки помутніння сірого кольору, з нечіткими межами. В центрі помутніння знаходиться виразка, один край якої підритий, а інший пологий, на дні виразки видно вип’ячування у вигляді чорного пухирця. В передній камері смужка гною. Глибше розташовані структури ока розгледіти не вдається. Око болюче при пальпації. Поставте діагноз. Яка невідкладна допомога має бути надана? Чи є необхідність відстрочити лікування зуба у пацієнтки? Обґрунтуйте свою точку зору: чому є або немає? Куди треба звертатися хворій: до окуліста поліклініки чи в очний стаціонар?

3) У пацієнтки, що прийшла на плановий прийом в стоматологічну клініку, відзначається сльозотеча, світлобоязнь, блефароспазм на лівому оці. Зі слів хворої, позавчора ввечері з’вилося почервоніння цього ока, а вчора помітила також почервоніння на правому оці. Пов’язує цей стан з переохолодженням напередодні. Сьогодні вранці з’явилася різь в лівому оці, відчуття засміченності, однак до окуліста не звертався, оскільки на 9 годину була записана до стоматолога. Об’єктивно: на обох очах слизова яскраво-червоного кольору, видно поодинокі петехіальні кровоиливи, виділень з кон’юнктивальної порожнини немає; в лівому оці на рогівці окремі точкові помутніння сірого кольору. Передня камера середньої глибини, волога її прозора, райдужка, зіниця не змінені. Око при пальпації безболісне. Поставте попередній діагноз. Чи є необхідність відстрочити лікування зуба у пацієнтки? Обґрунтуйте свою точку зору: чому є або немає? Куди треба звертатися хворій: до окуліста поліклініки чи в очний стаціонар?

4) У пацієнта, який прийшов на плановий прийом в стоматологічну клініку, відзначається почервоніння правого ока. Зі слів хворого, око почервоніло вчора ввечері. До окуліста не звертався, оскільки больові відчуття відсутні, лише промив його заваркою чаю. З анамнезу відомо, що це око у хворого погано бачить з дитинства після перенесеної травми. Об’єктивно: справа слизова яскраво-червоного кольору, в кон’юнктивальній порожнині помірні слизові виділення. На рогівці в центральній ділянці помутніння білого кольору, з чіткими межами; поверхня рогівки над помутнінням блискуча. Глибше розташовані структури не видно з-за помутніння рогівки. Який найбільш вірогідний діагноз? Чи є необхідність відстрочити лікування зуба у пацієнта? Обґрунтуйте свою точку зору: чому є або немає? Куди треба звертатися хворому: до поліклініки чи в очний стаціонар?

5) Під час огляду пацієнта, який прийшов на плановий прийом в стоматологічну клініку, лікар помітив помутніння рогівки лівого ока. Зі слів хворого, око періодично запалюється, однак до окуліста він не звертався, оскільки це око косить і погано бачить з дитинства. Об’єктивно: ліве око відхилене до носа; не подразнене; в центрі рогівки помутніння округлої форми, близько 3 мм в діаметрі, білого кольору, з чіткими межами. Поверхня рогівки над помутнінням блискуча. З боку лімбу спостерігається проростання в помутніння судин, яскраво-червоного кольору. Який найбільш вірогідний діагноз? Чи є необхідність відстрочити лікування зуба у пацієнта? Чи потрібно ургентно направити цього хворого до офтальмолога? Якщо так, то куди: в поліклініку чи в очний стаціонар?

6) О 6 годині вечора на плановий прийом в стоматологічну клініку прийшов пацієнт, у якого спостерігається сльозотеча та блефароспазм на правому оці.  Зі слів хворого, відчуття стороннього тіла в оці з’явилося вранці, однак звернутися до офтальмолога у нього не було можливості, оскільки він працює водієм, та з 6 ранку до 5 години вечора знаходився на маршруті. Об’єктивно: зліва помірна ін’єкція (почервоніння) очного яблука, світлобоязнь. На рогівці помутніння сірого кольору, яке має вигляд гілочки дерева. Передня камера, райдужка, зіниця не змінені. Який найбільш вірогідний діагноз? Що слід перевірити лікарю для його уточнення? Чи є необхідність відстрочити лікування зуба у пацієнта? Оскільки на прийом в поліклініку хворий вже не встигне, чи потрібно ургентно направити його до очного стаціонару? Обґрунтуйте свою точку зору. Які лікарські засоби протипоказані цьому пацієнту?

7) Медсестра стоматологічного кабінету скаржиться на почервоніння правого ока, відчуття стороннього тіла в оці, зниження зору. З її слів, скарги з’явилися напередодні ввечері. Останніми днями у неї спостерігалася нежить, першіння в горлі. Об’єктивно: справа сльозотеча, світлобоязнь, блефароспазм, ін’єкція (почервоніння) очного яблука. В рогівці, дещо нижче від центру, округле помутніння сірого кольору, з нечіткими межами. Рогівка над помутнінням тьмяна. При доторканні до ока болючості немає, але око більш чутливе, ніж парне. Встановіть попередній діагноз. Яку етіологію захворювання можна підозрювати? Яку пробу Ви можете провести в кабінеті для уточнення цього діагнозу? Як потрібно надалі діяти Вашій співробітниці?

8) До лікаря-стоматолога звернувся пацієнт, 40 років, зі скаргами на больові відчуття в порожнині рота, які виникли на тлі загального нездужання, підвищення температури до 37,5 град. С. Зі слів хворого, 1,5 тижні тому він переніс ангіну, лікувався тетрацикліном, бісептолом, приймав аспірін. На деякий час стан покращився, але потім знову з’вилася температура, болі в порожнині рота, почервоніння та відчуття сухості в очах, ознаки загальної інтоксикації (головний біль, болі в м’язах). Спочатку пацієнт намагався полоскати порожнину рота відваром ромашки, але стан погіршився, зараз він не може жувати та ковтати їжу, з’явився неприємний запах з рота. Об’єктивно: на червоній каймі губ численні ерозії, вкриті кірочками; при спробі зняття кірочок поверхня під ними кровоточить, з’являється виражений біль. Слизова оболонка порожнини рота різко гіперемійована, на слизовій численні ерозії різного розміру, вкриті жовто-сірим нальотом, після зняття якого виникає кровотеча. Язик збільшений, вкритий нальотом; на всіх зубах рясний м’який наліт, тверді зубні відкладення. Регіонарні лімфовузли збільшені, болючі. Також спостерігається двобічний набряк повік, гіперемія кон’юнктиви повік та очного яблука, незначні слизово-гнійні виділення з кон’юнктивальної порожнини, плівки на слизовій очних яблук та склепінь. Зліва сльозотеча, помірний блефароспазм. На 9 годинах біля лімбу помутніння рогівки сірого кольору, з нечіткими межами. На шкірі тильної поверхні кисті визначаються рожеві плями, з чіткими межами, які підіймаються на д поверхнею шкіри. Розмір плям близько 2-3 см, центр дещо западає та має цианотичний відтінок. Зі слів хворого, такі ж плями він має на розгинальній поверхні передпліч. Який попередній діагноз? Яка природа цього захворювання? Подальша тактика лікаря-стоматолога.

9) Пацієнтка, 25 років, якій 2 тижні тому було проведено екстракцію зуба, звернулася до лікаря-стоматолога зі скаргами на набряк верхньої губи на боці втручання. Також відмічає порушення ковтання, біль у вусі, сльозотечу та відчуття стороннього тіла в лівому оці. Об’єктивно: макрохейлія, гіперемія верхньої губи з межами по носогубному трикутнику, незначна згладженість носогубної складки зліва. При пальпації консистенція губи м’яка, рівномірної щільності, еластична, щільніша з лівого боку. Болючість відсутня. Поверхня язика вкрита борознами. Регіонарні лімфовузли не змінені. Праве око: набряк повік, збільшення сльозної залози; ін’єкція (почервоніння) очного яблука, світлобоязнь. Біля лімбу на 6 годинах помутніння сірого кольору, з розмитими межами. Який попередній діагноз? Які додаткові обстеження Ви б призначили для уточнення діагнозу? Яка подальша діагностична та лікувальна тактика лікаря-стоматолога?

10) Пацієнтка, 55 років, яка страждає на хронічний двобічний паротит, скаржиться на сухість, болючі відчуття в роті, неможливість ковтати їжу без води. Об’єктивно: привушні слинні залози збільшені, язик вкритий тріщинами та ерозіями, малюнок його згладжений. Слина густа, в’язка, секрет з протоків залоз не виділяється; після масування залози справа виділилася невелика слизова пробка. Зуби в поганому стані. З анамнезу пацієнтка також повідомляє, що останнім часом у неї охрип голос, а також вона дуже погано переносить вітер та кондиціоноване повітря, лікується у офтальмолога з приводу синдрому сухого ока. Який попередній діагноз? Які дослідження Ви б призначили для його уточнення? Яка природа цього захворювання? Подальша тактика лікаря-стоматолога.

Приклад відповіді: 

Діагноз: повзуча виразка рогівки правого ока.

Тактика: 

1) надати невідкладну допомогу: закапати в око___, ввести парентерально___

2) ургентно направити хворого до ____

1. Анатомо-топографічні особливості та функції судинної оболонки ока.

2. Класифікація увеїтів.

3. Іридоцикліт: визначення поняття, клінічні прояви, можливі ускладнення, невідкладна допомога.

4. Методика дослідження чутливості війкового тіла.

5. Диференційна діагностика іридоцикліту з гострим кон’юнктивітом та гострим приступом глаукоми.

6. Хоріоідіт: визначення поняття, основні клінічні прояви, можливі ускладнення.

7. Етіологія увеїтів. Роль одонтогенної інфекції у їх виникненні.

8. Хвороба Бехчета: етіологія, клінічні прояви, діагностика, лікування, прогноз

9. Синдром Хеєрфордта: етіологія, клінічні прояви, лікувальна тактика

10. Реактивний артрит (уретро-окуло-синовіальний синдром): етіологія, клінічні прояви, лікувальна тактика.

1) Під час відвідування стоматолога пацієнт, який лікується з приводу периодонтиту, запитав лікаря, чи може призначене лікування викликати зниження зору? З його слів, з вчорашнього вечора його непокоїть біль в лівому оці, почервоніння ока, а сьогодні вранці він помітив зниження зору на це око. Об’єктивно: на лівому оці ін’єкція (почервоніння), передня камера середньої глибини, зіниця вузька, на світло реагує мляво, колір райдужки дещо відрізняється від парного ока. При пальпації війкового тіла відзначається болючість. Яка причина зазначених скарг? Надайте невідкладну допомогу. Які подальші рекомендації лікаря-стоматолога?

2) Під час відвідування стоматолога пацієнтка, що лікується з приводу абсцесу першого верхнього правого моляра, повідомила лікаря, що в неї з’явилася іррадіація болю в праве око. Об’єктивно: на очному яблуці перикорнеальна ін’єкція, оптичні середовища прозорі, передня камера середньої глибини, зіниця 2 мм в діаметрі, неправильної форми, на світло реагує мляво. Яка найбільш ймовірна причина таких скарг? Що лікар стоматолог повинен перевірити для його уточнення? Надайте невідкладну допомогу. Які подальші рекомендації лікаря-стоматолога?

3) Під час відвідування лікаря-стоматолога пацієнт, що лікується з приводу абсцесу верхнього правого другого моляра, попросив його проконсультувати: що можна закапати в праве око? З його слів, око почервоніло напередодні ввечері, з’явилося відчуття стороннього тіла; вранці відмічалося склеювання вій. Об’єктивно: праве око подразнене, кон’юнктива червоного кольору, на віях слизові виділення в помірній кількості. Рогівка прозора, передня камера середньої глибини, колір райдужки не змінений, зіниця діаметром 3 мм, реакція на світло жвава. Встановіть попередній діагноз? Чи потрібно надавати хворому невідкладну допомогу, і якщо так, то яку саме? Куди надалі звертатися цьому пацієнту: в поліклініку чи ургентно в стаціонар?

4) Під час відвідування лікаря-стоматолога пацієнт, що лікується з приводу периодонтиту, попросив його проконсультувати: що можна закапати в ліве око? З його слів, око почервоніло напередодні ввечері, з’явилося відчуття стороннього тіла; виділень не було. Об’єктивно: ліве око подразнене, кон’юнктива червоного кольору, на слизовій повік та очного яблука петехіальні крововиливи. Рогівка прозора, передня камера середньої глибини, колір райдужки не змінений, зіниця діаметром 3 мм, реакція на світло жвава. З анамнезу відомо, що останні 2 дні хворого турбує нежить та біль в ротоглотці. Встановіть попередній діагноз? Чи потрібно надавати хворому невідкладну допомогу, і якщо так, то яку саме? Куди надалі звертатися цьому пацієнту: в поліклініку чи ургентно в стаціонар?

5) Під час відвідування стоматолога пацієнт, який лікується з приводу периодонтиту, запитав лікаря, чи може медикаментозна терапія, яка йому призначена, викликати зниження зору? З його слів, напередодні він помітив спочатку спалахи світла перед правим оком, потім – зниження зору, викривлення контурів предметів. Жодних больових відчуттів не було. Об’єктивно: зовні око спокійне, рогівка прозора, зіниця 3 мм, на світло реагує жваво. При пальпації війкового тіла болючість відсутня. Про яке захворювання слід думати? Яка тактика лікаря-стоматолога?

6) Під час відвідування стоматолога пацієнтка, що лікується з приводу карієсу верхнього лівого другого моляра, скаржиться, що маніпуляції на оці, проведені напередодні, призвели до зниження зору лівого ока, темну пляму перед оком. Пацієнтка не може читати, оскільки рядки в книзі бачить викривленими. Об’єктивно: ліве око не роздратоване, середовища прозорі, зіниця 3 мм, на світло реагує жваво. Про яке захворювання слід думати? Яка тактика лікаря-стоматолога?

7) У пацієнта, 30 років, протягом місяця лікується у стоматолога з приводу стоматиту, ерозії слизових порожнини рота, при черговому відвідуванні відмічається почервоніння обох очей, незначні слизові виділення з кон’юнктивальної порожнини. З анамнезу відомо, що хворий також має проблеми з сечовидільною системою, лікується у уролога з приводу уретриту. Яке захворювання слід запідозрити у пацієнта? Яка його етіологія? Яка подальша тактика лікаря-стоматолога?

8) Студент, 20 років, який приїхав з країни Близького Сходу, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на болючі відчуття в порожнини рота. При огляді: на слизові губ та порожнини рота афти жовто-білого кольору з явищами виразкування. Під час огляду лікар звернув увагу на почервоніння правого ока хворого, наявність в передній камері смужки гною. На запитання лікаря пацієнт відповів, що лікується у офтальмолога з приводу увеїту цього ока, який виник за кілька днів до цього на тлі загального нездужання і субфебрильної температури. Яке захворювання слід запідозрити у пацієнта? Яка його етіологія? Про що ще слід запитати у хворого? Яка подальша тактика лікаря-стоматолога?

9) Пацієнтка, 55 років, декілька днів тому виявила у себе безболісне ущільнення біля правого вуха, внаслідок чого звернулася до сімейного лікаря і була направлена на консультацію онколога, отоларинголога і щелепно-лицевого хірурга. При обстеженнях фахівців встановлено, що має місце збільшення передвушної слинної залози. Онкопатологія та захворювання вуха виключені. При огляді виявляється двобічна м’яка безболісна припухлість залоз; шкіра над ними не змінена, відкривання рота вільне,   слизова оболонка блідо-рожевого кольору,   устя вивідних проток не змінені, слина рідка. Для уточнення діагнозу лікар направив хвору на додаткові обстеження (ультразвукове дослідження, рентгенографія, сіалографія). При наступному відвідування з результатами обстежень, які підтверджують діагноз хронічного сіалоаденіту, лікар звернув увагу на почервоніння правого ока пацієнтки. З її слів, око запалилося добу тому. Об’єктивно: ін’єкція (почервоніння) правого очного яблука, на рогівці з внутрішньої сторони відкладення клітинних елементів, зіниця вузька, на світло реагує мляво. При пальпації війкового тіла відзначається болючість. До офтальмолога хвора ще не зверталася, оскільки не дуже добре себе почуває, має підвищену температуру (37,2 С). Який діагноз найбільш вірогідний? Що може бути причиною захворювання? Яка подальша тактика лікаря-стоматолога?

10) Під час лікування пацієнта, віком 75 років, лікар-стоматолог звернув увагу на зміну форми зіниці лівого ока. Об’єктивно: око не подразнене, рогівка прозора, передня камера мілка, зіниця неправильної форми. При пальпації око безболісне, але дещо щільніше, ніж парне. Пацієнт повідомив, що декілька місяців тому, на тлі підвищення температури, це око червоніло і боліло, але до лікаря він не звертався з причини загального нездужання. Який попередній діагноз? Поясніть пацієнту, яка причина цього ускладнення? Яка подальша тактика лікаря-стоматолога?

Приклад відповіді: 

Діагноз: іридоцикліт лівого ока.

Тактика: 

1) надати невідкладну допомогу: закапати в око___

2) ургентно направити хворого до ____

1. Поняття про катаракту. Стареча катаракта: клініка, можливі ускладнення та їх запобігання. Загальні поняття про сучасні методи лікування.

2. Синдром Крузона: причини виникнення, клінічні прояви, можливі ускладнення

3. Синдром Аперта (акроцефалосиндактилія): причини виникнення, очні та стоматологічні прояви, можливі ускладнення

4. Мандибулофаціальний дизостоз (синдром Тричера-Колінза-Франческетті): причини виникнення, очні та стоматологічні прояви, прогноз

5. Продукція та відтік внутрішньоочної рідини. Будова кута передної камери ока.

6. Пальпаторний метод дослідження внутрішньоочного тиску: техніка методики, результати та їх інтерпретація.

7. Визначення поняття глаукоми. Види глауком, особливості їх перебігу.

8. Гострий приступ закритокутової глаукоми: патогенез, провокуючі фактори, клінічні прояви, диференційна діагностика, невідкладна допомога

9. Первинна відкритокутова глаукома: патогенез, особливості перебігу, методи ранньої діагностики.

10. Вроджена глаукома: причини виникнення, основні клінічні прояви, лікувальна тактика.

1) Хворий, віком 60 років, звернувся до лікаря-стоматолога зі скаргами на біль в верхній щелепі, з іррадіацією в праве око та відповідну половину голови. Зі його слів, захворювання розпочалося раптово, напередодні ввечері, після повернення пацієнта з дачі. Об’єктивно: гостра стоматологічна патологія відсутня. Справа ін’єкція (почервоніння) очного яблука, рогівка набрякла, передня камера мілка, зіниця у вигляді вертикального овалу, на світло не реагує. При пальпації око дуже щільне. Встановіть діагноз. Обґрунтуйте свою точку зору. З чим потрібно диференціювати дану патологію та яка ознака має найбільше диференційно-діагностичне значення? Надайте невідкладну допомогу.

2) До лікаря-стоматолога звернувся хворий, віком 40 років, зі скаргами на виражений біль у верхній щелепі, з іррадіацією в праве око, печію біля кореню носа, яка спричиняє рясні виділення з правого носового ходу. Зліва виділення з носу відсутні. Захворів раптово напередодні, після переохолодження. Об’єктивно: гостра стоматологічна патологія відсутня. Справа незначний набряк повік, почервоніння очного яблука, сльозотеча, світлобоязнь. Рогівка прозора, передня камера середньої глибини, зіниця вузька. ВОТ пальпаторно в нормі. При пальпації шкіри в ділянці ураження чутливість відсутня (хворий не відчуває дотику).  Який попередній діагноз? Що потрібно перевірити для його уточнення? Яка тактика лікаря-стоматолога при підтвердженні діагнозу?

3) До лікаря-стоматолога звернулася пацієнтка, віком 35 років, яка скаржиться на виражений біль у верхній щелепі з іррадіацією у ліву половину голови, ліве вухо, око, сльозотечу, слиновиділення, нудоту. Біль виникла близько 3 годин тому без видимої причини. Об’єктивно: гострої стоматологічної патології не виявлено; відмічається підйом лівої піднебенної дужки та відхилення язичка. З лівого боку незначне почервоніння м’яких тканин обличчя, рясні виділення з лівої половини носа (з правого боку виділення відсутні), гіперестезія в ділянці розгалуження верхньощелепного нерву. Ліве око: світлобоязнь, сльозотеча, блефароспазм, гіперемія кон’юнктиви, мідріаз. Який попередній діагноз? Що потрібно перевірити для його уточнення? Яка тактика лікаря-стоматолога при підтвердженні діагнозу?

4) Перед маніпуляцією на першому верхньому лівому молярі хворій, 65 років, було проведено премедикацію, що включає транквілізатор + анальгетик + холінолітик. Через 10 хвилин вона почала скаржитися на наростаючий біль в лівому оці, затуманювання зору. Об’єктивно: спостерігається застійна ін’єкція (почервоніння) лівого ока, рогівка набрякла, передня камера мілка. Зіниця широка, має вигляд вертикального овалу, на світло не реагує. Який найбільш вірогідний діагноз? Що треба перевірити у хворої? Яка причина виникнення такого стану? Надайте невідкладну допомогу.

5) До лікаря-стоматолога звернулася пацієнтка, 70 років, в амбулаторній картці якої зазначено, що вона страждає на глаукому. Алергійні реакції в анамнезі відсутні. Перед втручанням лікар провів їй премедикацію, яка включає комбінацію транквілізатора, анальгетика та холінолітика. Якої помилки припустився лікар? Якого ускладнення можна очікувати у пацієнтки. Опишіть його клінічні прояви.

6) При збиранні анамнезу перед втручанням у пацієнта 70 років, лікар-стоматолог з’ясував, що хворий страждає на катаракту обох очей, регулярно відвідує офтальмолога та закапує вітамінні краплі. Чи є якісь обмеження у проведенні премедикації у даного хворого? Обґрунтуйте свою думку.

7) До дитячого стоматолога звернулися батьки 3-місячної дитини, яка народилася з хейлосхізісом. При огляді лікар звернув увагу на те, що у дитини великі, виразні очі, верхні повіки знаходяться на рівні лімбу, рогівки дещо набряклі; передня камера глибока, спостерігається тремтіння райдужок при рухах ока. Ділянка зіниці чорного кольору. Яке захворювання слід запідозрити у дитини? Яке його лікування? Що краще зробити спочатку: пройти лікування у офтальмолога, чи прооперувати щелепно-лицеву патологію? Чому? 

8) До дитячого стоматолога на прийом привели 3-річну дитину з гіпоплазією верхньої щелепи. При огляді: баштовий череп, прогнатія, ніс у вигляді «дзьобу папуги», двобічний екзофтальм, розбіжна косоокість, ністагм. В правому оці зіниця білого кольору. Поставте повний діагноз. Яке лікування очної патології треба провести цій дитині?

9) До дитячого стоматолога на прийом привели 4-річну дитину з гіпоплазією верхньої щелепи, хейлосхізісом. При огляді: баштовий череп, прогнатія, синдактілія, екзофтальм, птоз, розбіжна косоокість, ністагм. Зі слів батьків, дитина спостерігається у офтальмолога з приводу атрофії зорових нервів, помутніння кришталиків обох очей. Поставте діагноз. Яка причина цього захворювання?

10) До дитячого стоматолога привели 4-річну дитину, яка страждає на вроджену аномалію щелепно-зубної системи. Об'єктивно: двобічна гіпоплазія вилицевих кісток, верхньої та нижньої щелепи («пташине» обличчя), високе піднебення, аномалії розвитку верхніх і нижніх зубів. Також звертає увагу антимонголоїдний розріз очних щілин, колобома верхньої повіки біля зовнішнього кута. З анамнезу відомо, що дитина страждає на туговухість; у віці 6 місяців була прооперована з приводу вродженої двобічної катаракти. Поставте діагноз. Яка причина цього захворювання?

Приклад відповіді: 

Діагноз: гострий приступ глаукоми правого ока.

Тактика: 

1) надати невідкладну допомогу: закапати в око___, дати досередини____

2) ургентно (чи планово) направити хворого до ____ (стаціонару, полікілініки)

1. Класифікація травм органу зору.

2. Поранення орбіти: класифікація, клінічна картина, міждисциплінарна інтеграція при веденні хворих.

3. Прямі та відносні ознаки проникаючих поранень ока. Невідкладна допомога при проникаючих пораненнях.

4. Металози ока: поняття, причини виникнення, види, основні клінічні прояви, можливі наслідки.

5. Види травматичних іридоциклітів, їх клініка, прогноз. Ендофтальміт, панофтальміт.

6. Симпатичне запалення: етіопатогенез, профілактика.

7. Контузії орбіти. Клініка ушкодження нижньої стінки очниці. Тактика щелепно-лицевого хірурга.

8. Основні прояви контузій очного яблука. Невідкладна допомога. 

9. Гемофтальм та відшарування сітківки, як ускладнення контузій ока: основні клінічні прояви, невідкладна допомога.

10. Класифікація опіків ока, клініка по стадіях; клінічні прояви

11. Невідкладна допомога при хімічних опіках ока. Невідкладна допомога при потраплянні в око біологічних рідин (крові, слини).

12. Електроофтальмія: причини, клініка, невідкладна допомога. Променеві ураження ока при роботі з фотополімерною лампою.

1) До стоматологічного кабінету зайшла жінка з дівчинкою, яка повідомляє, що дитині щойно шкрябнула око кішка. Об’єктивно: зліва виражений блефароспазм, сльозотеча. Після відкриття очної щілини видно, що зіниця неправильної форми, підтягнута до 3 годин; в цьому ж меридіані в склері защемлена тканина райдужки. В передній камері пухирець повітря. Встановіть діагноз. Обґрунтуйте, що дозволяє Вам дійти такого висновку? Яка подальша тактика лікаря-стоматолога?

2) Під час візиту пацієнта, який спостерігається у лікаря-стоматолога вже тривалий час, лікар помітив зміну кольору лівого ока хворого. З анамнезу відомо, що більше півроку назад пацієнт лікувався з приводу проникаючого поранення цього ока. Положення ока в очниці правильне, рухливість в боки в повному обсязі; болючості в оці немає, Який вірогідний діагноз? Обґрунтуйте, що дозволяє Вам дійти такого висновку? Які рекомендації Ви б надали цьому пацієнту?

3) До лікаря-стоматолога звернувся по телефону пацієнт, який лікується у нього вже багато років. Зі слів чоловіка, тиждень тому він отримав порання правого ока, був госпіталізований в очну лікарню, де на око наклали шви; але стан ока поганий, воно нічого не бачить, зменшилося в розмірі. Лікуючий лікар порекомендував йому видалити травмоване око і призначив операцію через 3 дні, але хворий не впевнений в кваліфікації цього лікаря. Просить поради у лікаря-стоматолога, якого знає як гарного фахівця вже тривалий час, чи є сенс у видаленні травмованого ока так швидко? Який, на вашу думку, ймовірний діагноз? Якого ускладнення можна очікувати у цього пацієнта у випадку невидалення травмованого ока? Який прогноз щодо зорових функцій при виникненні цього ускладнення?

4) До стоматологічного кабінету звернувся пацієнт, який щойно отримав на вулиці тупу травму (удар кулаком) верхньої щелепи та ділянки правого ока. Відмічає значне зниження зору цього ока. Об’єктивно: положення ока в очниці правильне, рухливість в боки в повному обсязі, має місце субкон’юнктивальний крововилив, кров в передній камері. Встановіть діагноз. Обґрунтуйте, що дозволяє Вам дійти такого висновку? Яка невідкладна допомога має бути надана пацієнту?

5) Вранці, під час огляду пацієнта, який вночі був ургентно госпіталізований у відділення щелепно-лицевої хірургії з переломом верхньої щелепи тип І за класифікацією Ле Фор, лікуючий лікар помітив неправильну форму зіниці лівого ока. Об’єктивно: ліве око м’яке (гіпотонічне), має місце значний субкон’юнктивальний крововилив, передня камера глибока. Зіниця дещо зміщена зовні. Зі слів хворого, око бачить погано. Яке захворювання слід підозрювати у хворого? Обґрунтуйте свою думку. Яка подальша тактика лікаря-стоматолога?

6) Пацієнт, який був ургентно госпіталізований у відділення щелепно-лицевої хірургії з переломом верхньої щелепи, вранці скаржиться лікуючому лікареві на двоїння при погляді догори. Об’єктивно: на стороні враження виражений набряк та гематома повік (більше нижньої), в нижньому відділі ока субкон’юнктивальний крововилив, очне яблуко дещо зміщене в глибину орбіти (енофтальм) та донизу, обмежена його рухливість по вертикалі, відмічається гіпостезія за ходом інфраорбітального нерву. Що можна підозрювати у хворого? Які обстеження йому потрібні для уточнення діагнозу? Яка подальша тактика лікаря-стоматолога?

7) Медичній сестрі стоматологічного кабінету, під час обробки інструментарію антисептичним розчином, хімічна речовина потрапила в праве око. Об’єктивно: справа виражений блефароспазм, сльозотеча, почервоніння очного яблука. Рогівка прозора. Встановіть ступінь опіку. Надайте невідкладну допомогу. Яка подальша тактика лікаря-стоматолога? 

8) Під час роботи з пацієнтом лікарю-стоматологу в праве око потрапила біологічна рідина (слина). Лікар страждає на міопію та постійно користується контактними лінзами. Як йому правильно провести обробку очного яблука і контактних лінз?

9) Санітарка стоматологічного кабінету скаржиться на різі в очах, сльозотечу, неможливість відкрити очі. Скарги з’явилися через кілька годин після того, як вона прибирала кабінет при включеній кварцевій лампі. Об’єктивно: виражений блефароспазм, сльозотеча, почервоніння (ін’єкція) кон’юнктиви повік та очних яблук. Виділення з кон’юнктивальної порожнини відсутні. Який найбільш ймовірний діагноз? Надайте невідкладну допомогу. Який прогноз цього захворювання?

10) Асистент лікаря-стоматолога, який, порушивши техніку безпеки, деякий час дивився на фотополімерну лампу без засобів захисту, скаржиться на темну пляму перед правим оком, викривлення контурів предметів. Що можна підозрювати в даному випадку? Яка невідкладна допомога та подальша тактика лікаря-стоматолога? Який прогноз цього захворювання?   

Приклад відповіді: 

Діагноз: проникаюче поранення лівого ока.

Тактика: 

1) надати невідкладну допомогу: закапати в око___, ввести парентерально____

2) ургентно направити хворого до ____ (стаціонару, поліклініки; самостійно, санітарним транспортом, тощо).